вівторок, 29 листопада 2011 р.

Подивилася класний час про дружбу


Сьогоднi у мене гарний настрiй. Я подивилася класний час одногрупницi про дружбу. Анастасiя Сергiївна вибрала цiкавi вправи та iгри й удосконалила їх, користуючись цiнними вказiвками нашого керiвника. Зацiкавив психологiчний тест i мудра притча. Особливо сподобалася гра, коли дiти складали оголошення для рубрики «Шукаю друга» та вказували якостi, iнтереси, вiк друзiв. Незвичайною для мене була вправа, у якiй кожному треба було написати свої негативнi якостi, щоб у подальшому постаратися їх позбутися. Процесс розставання з негативними рисами характеру був цiкаво обiграний: папiрцi складалися до «коробки негативу», яка потiм має бути знищена.
Це був повноцiнний класний час (45 хвилин), на вiдмiну вiд мого, який тривав лише 30. До того ж, змiст мого классного часу був не настiльки цiкавим та захоплюючим для дiтей. Втiшає тiльки те, що я трохи бiльше працювала з наочнiстю.
Взагалi Настя спiлкувалася з дiтьми з позитивними емоцiями, з посмiшкою, виразно. Це, безперечно, передалося всiм присутнiм на класному часi. Так i треба. Адже професiї вчителя та актора дуже близькi. I якщо ми, вчителi, змушенi проводити той самий захiд вдруге, втретє, багато разiв, то можна вважати, що нас викликають на бiс.

четвер, 24 листопада 2011 р.

Позакласний захiд з англiйської мови

Вiдвiдала позакласний захiд з англiйської мови для учнiв початкової школи, проведений учителем. Дiти безпосереднi: що думають, то й кажуть про вiдповiдi однокласникiв. Було багато iгрових форм роботи.
*Гра в офiцiантiв. Для гри потрiбнi картинки з зображенням рiзних продуктiв. Один учень виконує роль відвідувача ресторану, вiн каже: "Can I have..." i називає те, що хоче замовити. Учень-"офiцiант" зi словами "Here you are" приносить вiдвiдувачу потрiбнi картинки.
*Учнi запам'ятовують цифри за допомогою дитячих пiсень. Вони навчаються за гарним аутентичним пiдручником, до якого є диск. В якостi розминки, вони слухають пiсню, повторюють слова, виконують рухи разом з учителем. "One, two, three, four, knock-knock-knock in the door. Four, three, two, one, come in! Join in the fun!"
*Дiти ланцюжком передають один одному iграшку. Коли учень отримує iграшку, вiн каже: "This is my bear", коли вiддає однокласнику, каже: "This is your bear". I присвiйнi займенники повторили, i виховний момент є: дiти навчаються не бути жадiбними.
Отже, творчий позакласний захiд, який зацiкавив дiтей. I дуже важливо, що вчителька пiдтримувала дисциплiну.

середу, 23 листопада 2011 р.

Дiзнаюся бiльше про учнiв


Я поступово придивляюся до характерiв учнiв.
-У багатьох классах є «зiрки» - дiти, якi досягли успiхiв у навчаннi/спортi/позакласних заходах. Вони дуже впевненi у собi та вже починають розслаблятися.
-У кожному класi є «клоун», один або декiлька. їх поведiнка знайома усiм. Я не вважаю їх жарти дотепними.
- Бiльшiсть – звичайнi учнi з непоганою успiшнiстю та досить непоганою поведiнкою. Нiчого конкретного про них сказати не можу, ще не розiбралася в їх характерах.
- Учнi, до яких весь клас погано ставиться. Наприклад, одна дiвчинка постiйно тягне руку, навiть коли не готова. Клас її не любить.
У дорослих є стереотип, що сучасним дiтям нiчого крiм комп'ютерних iгор не цiкаво. Не можу такого сказати про учнiв 4-Б. У них рiзнi iнтереси. Весь клас любить походи, екскурсiї, вони хотiли б усi разом поїхати в Балаклаву. Пiсля школи у багатьох є додатковi заняття: спорт, танцi. I в комп'ютернi iгри вони теж грають, хоча я б на мiсцi батькiв заборонила. Я вважаю, таке дитинство, як у нашого поколiння, кориснiше для дiтей. Ми у свiй час проводили багато часу на вулицi, було живе спiлкування.
Щодо знання предмету помiчаю помилки учнiв, над якими слiд працювати. Зупинюся на помилках 4 класу.
- дитина говорить англiйською тихо, повiльно, переставляє слоги в словах;
- деякi учнi не вмiють користуватися транскрипцiєю, тому вимовляють слова неправильно;
У такому вiцi ще не пiзно подолати цi труднощi.

понеділок, 21 листопада 2011 р.

Урок у 8-А

Ось з такою наочнiстю ми працюємо.

8-й класс проходив тему, не дуже близьку до життя сучасного українського пiдлiтка – «Освiта у Великобританiї». Я спробувала зробити її бiльш цiкавою. Олено Анатолiївно, я перечитала вашу пораду щодо вправи, коли один учень виконує роль знаючого, а iнший – нетямущого, який ставить багато питань. Я залишила змiст вправи, але змiнила назви ролей. Учнi грали ролi українського й англiйського школярiв. «Українець» мав розпитати «англiйця” про особливостi британської системи освiти. Декiлька учнiв дiйсно зацiкавилися вправою, i це мене дуже радує. Вони дiзналися, що в Англiї у школi навчаються 12 рокiв, а приватнi школи бувають рiзних типiв. Але пiд час роботи в парах було шумно, i я не могли почути всiх. Учнi за останньою партою цим скористалися та обговорювали свої справи росiйською. Пiсля роботи в парах було важко заспокоїти клас.


пʼятницю, 18 листопада 2011 р.

Змагання мiж четвертими класами

Сьогоднi ми з Катею провели змагання мiж двома четвертими класами. Тема заходу - "Дiм. Квартира". Дiти були пiдготовленi до конкурсiв: знали слова та граматичнi правила. Вони брали участь у прикрашаннi кабiнету, намалювали свої кiмнати. Завдання були наближенi до життя, наприклад, прослуховування дiалогу мiж покупцем та продавцем квартири. Завдання були взятi з українських та англiйських пiдручникiв. Дiти придумали назви команд. У командах працювали всi разом, радилися мiж собою. Хто виконував завдання першим, пiднiмав прапорець. Учнi були захопленi грою, намагалися вiдповiдати якнайкраще. Учителi, якi сидiли в жюрi, пiдтримували обидвi команди. Як i треба у таких дитячих змаганнях, перемогла дружба. Команди отримали наклейки з англiйськими лiтерами та тваринами.

середу, 16 листопада 2011 р.

Класний час i урок за темою "Шкiльнi предмети"

Я провела класний час у 4-Б за темою "Толерантнiсть". Дiти були уважнi, тому що кожнi 5 хвилин вид дiяльностi змiнювався, i тому що вони говорили про себе, про свої спiльнi та вiдмiннi риси. Були i вправи, коли треба було рухатися, виходити до дошки. Докладнiше я написала про вправи у публiкацiї "Про планування i сподiвання". Я сфотографувала "дерево толерантностi". Дiти зрозумiли це поняття правильно. На стiкерах вони писали, що це повага, терпiння, умiння враховувати чужi iнтереси. Протягом класного часу вони, звичайно, iнколи вiдволiкалися. Якщо чесно, їх заспокоювала не я, а класний керiвник. Дiти питали, коли я ще прийду до них.
Потiм був урок у 8-А. Я так i не змогла зацiкавити учнiв. Таке враження, що вони звикли виконувати вправи тiльки за пiдручником, а в пiдручнику досить одноманiтнi вправи. Або я не так пояснюю. Можливо, добираю не тi слова. Було одне завдання, схоже на те, яке описала Iнна, коли учень має поставити питання будь-якому учневi з класу. Той, хто вiдповiв, у свою чергу має поставити питання iншому учневi. Питання стосувалися шкiльних предметiв: якi подобаються, якi не подобаються, хто допомагає. Пiд час виконання цього завдання не було нiякої дисциплiни, я ледве їх заспокоїла. (Учителька не була присутня на уроцi). Дисциплiни не було тому, що коли дiвчина запитувала хлопця, або хлопець дiвчину, всi смiялися, натякаючи на симпатiю мiж ними. Але частина уроку була цiкавою, коли ми працювали з наочнiстю. Я показувала малюнки, пов'язанi з шкiльними предметами, а учнi вiдповiдали, який це предмет. Наприклад, на малюнку транспортир i формули - це геометрiя, мiкроскоп i листя - це ботанiка.  Провести таке завдання менi порадила Олена Юр'ївна. До речi, у Катi теж восьмий клас, i коли її учнi виходили з уроку, вона казали, що тепер полюбили англiйську. Не знаю, як їй це вдалося.

пʼятницю, 11 листопада 2011 р.

Першi уроки

Ось i пройшли два мої першi уроки. Я зрозумiла, навiщо писати конспекти вiд руки. Я вiдчула, що четвертому класу урок сподобався. Вони якось менi довiряють. Дiтки були налаштованi на роботу, їм було цiкаво працювати з наочнiстю, читати вiршi. Думаю, наступнi уроки будуть ще цiкавiшими, я вже запланувала для них iгри. Восьмий клас був байдужим. Це можна пояснити: я провела нудний урок, використовувала тiльки репродуктивнi методи. Вихiднi попереду, буду щось змiнювати, намагатися зацiкавити.

вівторок, 8 листопада 2011 р.

Рiзнi восьмi класи

Побачила, як проходять уроки у двох восьмих класах. Одна тема (освiта в Українi), майже однаковий змiст урокiв, але працювали по-рiзному. Я не вiрила своїм очам, але учнi пiднiмали руки, щоб вiдповiсти! Можливо, хотiли сподобатися нам, практиканткам. А в iншому класi не було такого ентузiазму. Була робота в парах. Як завжди, в кожнiй парi є той, хто розбирається в матерiалi краще, i той, хто знає гiрше. Сильний учень думає так: "Швидше зробити все самому, нiж пояснити сусiдовi". Слабкий учень думає: "Все рiвно вiн за мене все зробить." Я знаю це, бо в школi сама була на мiсцi й того й iншого. Звичайно, робота в парах i в групах необхiдна для розвитку говорiння, але щось у нiй треба змiнити. Iнакше для слабких учнiв не буде користi вiд цiєї роботи. До речi, в шостому класi була робота в групах, кожна група (5 чоловiк) отримала зображення людини та завдання описати зовнiшнiсть. Мiж групами було змагання. Вчителька помiчала, хто працював у групi, а хто нi. Бали були виставленi справедливо.

суботу, 5 листопада 2011 р.

Найкращий севастопольський клас

У конкурсi брали участь 8 класи шкiл №39 та 6 i гiмназiй №7, 8, 24. Учнi показували 10-хвилинну "вiзитну картку", в якiй мали розповiсти про досягнення свого класу. Були вiршi, пiснi, танцi, сценки, презентацiї, вiдео. Усi класи по-свойому гарнi. Але такi таланти, як спiв i танець, легко показати зi сцени, а ось розповiдь про перемоги на олiмпiадах виглядає одноманiтно. Це просто перелiк iмен, прiзвищ та шкiльних предметiв. Хоч олiмпiадники працюють не менше, нiж спiваки й танцюристи, i також заслуговують на схвалення. Проте у 39-ї школи виступ був добре вiдпрацьований, гарнi костюми, вiршована розповiдь. У будь-якому разi, така справа об'єднує клас i є корисною.

пʼятницю, 4 листопада 2011 р.

Другий день практики. Про планування та сподiвання

У п’ятницю я поспiлкувалася з О.Ю. щодо конспекту уроку. Ми продуктивно попрацювали, вона охоче наддала допомогу, запропонувала наочнiсть. Виявляється, в кабiнетi англiйської мови є великi таблицi, схеми, зображення майже до кожної теми. О.Ю.порадила менi варiанти iгор. Головне у грi – не розважити, а навчити. З цiєю наочнiстю зручно працювати. Керiвниковi сподобався конспект классного часу. О.Ю. дала список iмен учнiв 4-Б. Я збираюся зробити бейджики з iменами i таким чином зробити простiшим знайомство з класом. Я вiдвiдала урок, на якому 4-Б писав контрольну роботу. I вже з цього уроку можна зробити висновки. Хтось виконує завдання першим, але через поспiшнiсть та неуважнiсть робить багато помилок. У когось бiльш спокiйний характер, але їм не вистачає уроку, щоб написати всю роботу. Дiти дуже непосидючi, що для їх вiку нормально. Ставили багато питань учителевi. Тi, хто написав швидоко, тихо спiлкувалися i смiялися. Хтось «здавав» однокласникiв: «Олено Юр’ївно, а Вася/Маша списує!» Звичайнi стосунки у молодшому класi – «ворожнеча» мiж хлопчиками та дiвчатками. У цiлому дуже наївнi, довiрливi дiти.
Сподiваюся завтра побачити захiд, у якому бере участь 8-й клас. Назва заходу багатообiцяюча: «Найкращий севастопольський клас» А точнiше – найкращий севастопольський педагог, який змiг добре органiзувати клас.

Першi враження


У перший день практики (1 листопада) я познайомилася з керiвником практики вiд школи, Чайкою Оленою Юр’ївною, узгодила з нею розклад та дiзналася, за якими пiдручниками навчаються класи, в яких я буду давати уроки. Це 4-й i 8-й класи (по 4 уроки в кожному). За словами О.Ю., четвертих класiв ранiше було три, але нещодавно з них зробили два. Тому в кожному класi опинилися учнi з абсолютно рiзним рiвнем знань i ставлення до навчання. Але в одному класi бiльше активних та вмотивованих дiтей. Вони вивчають англiйську з другого классу. Щоб планувати урок, треба знати, якi види роботи виконували учнi ранiше. Тому я прочитала змiст пiдручника вiд початку до теперiшньої теми i почала складати конспект для 4 класу. Спробувала самостiйно знайти наочнiсть та скласти дотекстовi й пiслятекстовi завдання. Оскiльки тема – “Englishmens home”, тобто пов’язана з будинками, квартирами та предметами iнтер’єру, можна знайти велику кiлькiсть вправ, у тому числi й iгрових. На курсах, де я вивчаю одну з iноземних мов, теж булла така тема. Ми виконували таку роботу: один читав опис квартири, а iнший слухав малював її на дошцi. Потiм порiвнювали малюнок на дошцi з малюнком того, хто читав опис. Треба подумати, як це можна застосувати на уроцi.
Позакласний захiд я проводжу також у 4 класi. Вiн присвячений дню толерантностi, i це вирiшила не я. На щастя, минулого року я вже проводила такий класний час для учнiв приблизно такого ж вiку. Цiкавих завдань багато, але наведу приклади лише двох.
-кожен учень обводить ручкою долоню на аркушi та пише на ньому п’ять рис свого характеру (на мiсцi кожного обведенного пальця). Учитель збирає аркушi та зачитує риси характеру, а класс намагається здогадатися, хто це написав. У результатi робиться висновок, що нас дещо об’єднує, але всi ми дуже рiзнi, i якщо ми живемо в суспiльствi, треба ставитися до iнших iз терпiнням та повагою.
-Форма рефлексiї «Дерево толерантностi». На плакатi зображено дерево, а в учнiв є стiкери у формi листя. Кожен пише на листочку, як вiн розумiє толерантнiсть, i прикрiплює до дерева.
Усiм зрозумiло, що такий класний час – тiльки формальнiсть, i нiкого вiн не зробить бiльш толерантним. Але учнi хоча б будуть знати, що означає це поняття. За своїм досвiдом можу сказати, що завдання учням подобаються та здаються веселими.