Провела урок мови у 8 класi. Учнi були налаштованi на роботу, можливо, тому що перший урок. Намагалася задiяти в роботi всiх. Пояснювала не тiльки теорiю, але й у яких ситуацiях, з якою метою вживаються цi речення. Багато часу витратила на актуалiзацiю знань та сприйняття нового матерiалу. Закрiплення провела не повнiстю. Самостiйне завдання на картках викликало в учнiв багато питань. Почали розбиратися у ньому докладнiше, згадали i попереднi теми з синтаксису, i з морфологiї. Тепер розумiю, що треба було краще пояснювати завдання. Учнi активно працювали, коли хтось не мiг вiдповiсти, iншi пiднiмали руки й допомагали.Якби в мене була можливiсть провести цей урок вдруге, я би змiнила послiдовнiсть вправ, почала би з бiльш легких. На жаль, дiлову гру я не використовувала, хоч це потрiбно для дипломної роботи. Пiсля цього ми з Оленою Дмитрiвною спланували урок з лiтератури за творчiстю Лесi Українки. На ньому я використаю презентацiю.
Бачиш, Дашо, сккільки б не вчили на заняттях з методики про основну умову системи вправ: розташовувати їх за принципом зростання складності, поки на практиці не відчува - не зрозумів. І скільки ще таких відкриттів, ви для себе зробите. Усе в книжках гарно написано, але іноді важливівше відчути й самому. Пізніше ви і книжки з методики будете читати під іншим кутом зору, як практик, бачити в них цінне і корисне.
ВідповістиВидалити